повірений

повірений
1) ім. (особа, уповноважена іншою особою / установою тощо діяти за їх дорученням і від їхнього імені), (по)вірник

Словник синонімів української мови. 2014.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "повірений" в других словарях:

  • повірений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • повірений — а, е. 1) рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до повірити II. || пові/рено, безос. присудк. сл. 2) у знач. ім. пові/рений, ного, ч., пові/рена, ної, ж. Людина, яка користується особливим довір ям, якій звіряють таємниці, плани і т. ін. 3) у знач. ім.… …   Український тлумачний словник

  • повірник — а, ч. 1) Людина, що користується особливим довір ям, якій звіряють таємниці, плани і т. ін.; повірений. 2) Особа, уповноважена іншою особою чи установою, колективом діяти за їх дорученням і від їхнього імені; повірений. Повірник короля …   Український тлумачний словник

  • повільний — а, е. 1) Який здійснюється, відбувається протягом тривалого часу; прот. швидкий. || Який триває довгий час; довгочасний. || Який впливає протягом тривалого часу. || Який настає не зразу; поступовий. •• Пові/льні ві/руси група вірусів, які… …   Український тлумачний словник

  • пленипотент — повірений у справах, уповноважений …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • прокуратор — а, ч. 1) У Стародавньому Римі – управитель господарства. || Повірений римського громадянина в судових і комерційних справах. || За часів імперії – урядовець, що відав податками, управитель земель імператора. 2) іст. Повірений у справах. 3) зах.… …   Український тлумачний словник

  • уповноважений — вповноважений ім. (довірена особа для виконання якогось доручення), повірений, повірник, депутат …   Словник синонімів української мови

  • аторней — я, ч. В англосаксонських країнах – повірений або представник іншої особи, який веде справи в суді. •• Ато/рней генера/л в Англії, США та деяких інших країнах – одна з вищих службових осіб юстиції …   Український тлумачний словник

  • місія — ї, ж. 1) Важливе завдання, доручення тощо. 2) Високе призначення, відповідальна роль. 3) Постійне дипломатичне представництво у будь якій державі, що його очолює посланник або повірений у справах. || Будинок, де розміщено це представництво. 4)… …   Український тлумачний словник

  • присяжний — а, е. 1) заст. Який присягнув (у 1 знач.) кому небудь. || у знач. ім. прися/жний, ного, ч. Те саме, що Прися/жний засіда/тель. || у знач. ім. прися/жний, ного, ч. У Західній Україні (до 1939 р.) – помічник сільського старости. •• Прися/жний… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»